Виховна робота

Матеріали на інтернет-конференцію

Пеліпака Н. М.

                                                                           Петрівська ЗШ І ступеня

ТВОРЧИЙ УЧИТЕЛЬ – ТВОРЧИЙ УЧЕНЬ

В статті висвітлені соціально-психологічні проблеми категорії обдарованих дітей, поради щодо їх навчання, вказані головні види обдарованості, форми і методи роботи з дітьми цієї категорії, дається визначення поняттям «творчість», «талановитість».

 Ключові слова: творча особистість, обдаровані діти, творчість, талановитість.

The article highlights the social and psychological problems the category of gifted children, tips for learning these basic types of giftedness, forms and methods of work with children in this category, defines the concept of "creativity", "talent".

  Key words: creative personality, gifted children, creativity, talent.

У Державній національній програмі «Освіта» серед пріорітетних напрямків реформування шкільної освіти визначено: «...своєчасне виявлення ранньої обдарованості, забезпечення умов для розвитку талановитих дітей», а також «... удосконалення навчально – виховного процесу в шкільних закладах з урахуванням особистих якостей, стану здоров’я, природних задатків дитини».

         Одним із основних завдань загальної середньої освіти є реалізація цільової програми педагогічної підтримки творчо обдарованої молоді, що надає можливість створити загальнонаціональну систему виявлення, відбору та педагогічної підтримки обдарованої молоді.

         На сьогодні досить актуальним є поняття «творча особистість». Більшість авторів відзначають, що творчо обдарована особистість – це людина, якій притаманні певні якості, здібності, особливості психічних процесів, завдяки яким її діяльність відзначається новизною, неповторністю, для якої потреба в творчості є життєвою необхідністю, а творчий стиль діяльності – характернішим.

         Проблема виявлення, розвитку і навчання обдарованих дітей викликає значний інтерес у психологічних і педагогічних колах. Численні дослідження особливостей розвитку обдарованих дітей підкреслюють актуальність цієї проблеми як у нашій країні, так і за кордоном.

         Обдарованими називають дітей, які, на думку фахівців, через видатні здібності демонструють високі досягнення в одній або декількох сферах :інтелектуальній, у сфері творчого або продуктивного мислення, організаторській, художній, спортивній.

         Сьогодні існує декілька теоретичних моделей обдарованості, що визначають основні параметри, за якими будуються навчальні програми, педагогічні технології роботи з обдарованими дітьми.

         Існує три головні види обдарованості:

-         академічна, що виявляється в швидкості та легкості опанування значного обсягу готових знань;

-         інтелектуальна, що полягає в особливій розумовій самостійності, у підвищеній критичності мислення, здатності самостійно глобально, по-філософськи осмислювати складні інтелектуальні проблеми;

-         творча, тобто здатність до творчої самореалізації в різних галузях життєдіяльності.

Стосовно школярів можна виділити низку ознак, що засвідчують про можливу обдарованість в тій або іншій сфері :

-         легкість навчання і засвоєння навчального матеріалу;

-         тривала концентрація уваги, багатий словниковий запас, здатність до абстрактного мислення;

-         схильність до дискусії з учнями і педагогами, несприйняття суворих вимог дисципліни;

-         допитливість, винахідливість, наполегливість, цілісність, високі ідеали;

     -    підвищене почуття гумору, гостра реакція на несправедливість тощо.

Характерна особливість обдарованої дитини полягає в поєднанні у неї властивостей свого і подальшого віку. Як правило, в фізичному й емоційному розвитку обдаровані діти перебувають у межах своєї вікової норми, при цьому значно перевершуючи однолітків інтелектуально. Ця перевага часто призводить до розвитку в обдарованих дітей серйозних соціально – психологічних проблем:

-         емоційні, особистісні та інші психологічні бар’єри, що ускладнюють прояв творчої природи обдарованої дитини;

-         випереджальний розвиток, нетрадиційні погляди на навколишній світ і, як наслідок, відмову від підпорядкування загальним вимогам у школі;

-         шкільні труднощі внаслідок того, що діти з раннім розвитком думають значно швидше, ніж висловлюють свої думки;

-         нестабільність інтересів і поєднання їх широти з поверховістю знань;

-         прагнення до лідерства, часто з рисами диктаторства, що призводить до проблем міжособистісної комунікації;

-         іноді – занижена самооцінка, прагнення не «виділятися» серед однолітків;

-         невідповідальність інтелектуальних, соціальних і етичних потреб обдарованої дитини до реального змісту шкільної програми і кола спілкування, що призводить до неприязні до школи й однокласників;

-         підвищена чутливість до різних подразників і стимулів. Що часто вважаються гіперактивністю.

Робота педагогів і психологів з обдарованими дітьми ускладнюється багатьма чинниками. Згідно із даними різних досліджень у цій галузі, наголошуються такі основні недоліки в педагогічній діяльності:

-  учителі часто не прагнуть до виявлення обдарованих дітей у своєму класі; це часто повязано зі слабкою психологічною підготовкою, відсутністю систематичних знань про обдарованих дітей, недостатнім розвитком дослідницьких навичок, відсутністю методик навчання обдарованих дітей;

       - учитель часто не має нагоди організувати індивідуальне навчання обдарованої дитини.

Разом із тим, більшість педагогів відзначають, що наявність у класі обдарованої дитини стимулює вчителя під час підготовки до уроку і в цілому позитивно впливає на загальний інтелектуальний рівень класу. Виявлення, вивчення і підтримка обдарованих дітей сьогодні в багатьох країнах здійснюються за рахунок спеціально розроблених державних програм.

Проблема наслідування здібностей і обдарованості дуже складна, і не завжди спадковий потенціал є гарантією майбутньої творчої продуктивності. Якою мірою творчі імпульси перетворяться на творчу індивідуальність, багато в чому залежить від впливу оточуючих. Інколи обдаровані діти не демонструють високих досягнень через відсутність інтенсивної та постійної педагогічної підтримки. Те, що обдаровані діти здатні самі розв’язувати складні ситуації, особливо в період інтенсивного формування особистості є дуже шкідливим. Час вступу до школи, підлітковий період, коли можливі особливо яскраві прояви законів гетерохронності (нерівномірності) індивідуального розвитку, можуть виявитися періодами найбільших стресів для обдарованих дітей.

У наш час ведуться успішні пошуки в галузі педагогічних інновацій, розробки різних психолого – педагогічних технологій, спрямованих на розвиток особистості дитини, при цьому особливе місце посідає особистісно орієнтований підхід у навчанні дітей. Найуспішніше робота з обдарованими дітьми проводиться в освітніх закладах підвищеного рівня навчання (ліцеї, коледжі, гімназії, школи з поглибленим вивченням окремих предметів), що більшою мірою сприяють продуктивному особистісному пізнавальному розвитку, ніж система організації шкільного життя, що існує в сучасній загальноосвітній школі.

Робота з обдарованими учнями розв’язує одне із завдань сучасної школи – завдання індивідуалізації та диференціації навчання школярів.

У новій політичній ситуації, що склалась в Україні, простежується дві тенденції, що переважають: по – перше, відродження національної свідомості,  української культури і мови, виховання громадянина України; по – друге, прагнення до інтеграції у світове, європейське співтовариство.

Процеси перебудови в Україні обумовили нові тенденції в розвитку освіти. Потреба суспільства в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально розвинених громадянах, оновлення національної свідомості, відродження духовності викликали необхідність появи нових концепцій шкіл та інших закладів освіти.

Центром концепції розвитку навчальних закладів нового типу є творча особистість, робота з тими дітьми, які виділяються насамперед підвищеним рівнем розумового розвитку.

Загальна розумова обдарованість викликає найбільший і цілком зрозумілий інтерес у нашій країні. Іноді цих дітей ми називаємо обдарованими дітьми.

Обдаровані діти – це діти, які різко виділяються із середовища ровесників розумовим розвитком, що є наслідком як природних задатків, так і сприятливих умов виховання.

Часто у спілкуванні можна почути словосполучення «талановитий, обдарований учень». Іноді ці слова вживають як синоніми, але ці поняття не слід ототожнювати.

Обдарованність – це сукупність здібностей, що джозволяють індивіду досягти вагомих результатів у одному або декількох видах діяльності, що є цінним для суспільства. Ця якість формується і виявляється в діяльності.

Талановитий – це той, хто має дуже високий рівень здібностей до якої – небудь спеціальної діяльності (музичної, художньої, технічної, спортивної), причому ці здібності вже значною мірою встигли ревлізуватися в конкретних суспільне значущих процесах. Крім того, в цей термін, звісно, вкладають ще дві ознаки: наявність виявленого творчого елемента і домінування природжених якостей.

Існують три категорії обдарованих дітей (за М.С.Лейтесом):

-         з ранньою розумовою реалізацією;

-         з прискореним розумовим розвитком;

-         з прискореними ознаками нестандартних здібностей.

Обдаровані діти виявляються найяскравіше в таких сферах  діяльності, академічних досягнень, творчості, в різних видах діяльності та руховій сфері.

Інтелектуальна сфера.

Обдарована дитина відрізняється  гарною пам’яттю, жвавим мисленням, допитливістю, добре розв’язує задачі, зв’язно викладає свої думки, може мати здібності практично застосувати знання.

Сфера академічних досягнень – це успіхи в опануванні читання, математики, природознавства.

         Творчість – дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність, висловлює оригінальні ідеї.

Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту всіх навчальних предметів початкової школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь, навичок учнів та їхніх творчих можливостей.

         Розвиток обдарованості може бути ефективнішим при дотриманні певних умов. Більшість дослідників проблеми обдарованості свідчать про те, що ефективності роботи з обдарованими дітьми сприяють:

-         своєчасна діагностика інтелектуальних особливостей і здібностей учня;

-         гуманне співробітництво учителя та учня;

-         взаємодія педагогів і батьків;

-         створення для учня ситуацій упевненості в собі;

-         забезпечення учневі права на пошук і помилку без зниження оцінки, надання можливості виправлення помилки і підвищення оцінки;

-         підтримка ініціативи дитини у всіх видах діяльності;

-         навчання прийомів самостійної роботи, способів самоконтролю, дослідницької діяльності, уміння отримувати знання самостійно.

Для якісної організації роботи з обдарованими дітьми використовують відповідні стратегії навчання:

1)    Стратегії навчання, що спираються на кількісні зміни (прискорення – передбачає збільшення темпу освоєння навчального матеріалу; інтенсифікація – передбачає зміну не темпу засвоєння, а збільшення обсягу навчального матеріалу, тобто підвищення інтенсивності навчання).

2)    Стратегії, що спираються на якісні зміни: (диференціація навчання, індивідуалізація навчання).

Яку б стратегію навчання не використовували педагоги, необхідно пам’ятати про формування соціальної компетентності : здатність розбиратися в людях і встановлювати з ними ефективні ділові взаємини.

         Працюючи з обдарованими дітьми, необхідно використовувати активні й інтерактивні методи, методи активізації творчого пошуку, до яких належать: метод евристичної загадки, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод гірлянд запитань, метод ліквідації безвихідних ситуацій тощо.

Форми і методи роботи з обдарованими дітьми

         Найважливішою проблемою нашого суспільства є збереження і розвиток обдарованості. Перед учителями початкових класів постає основне завдання: сприяти розвитку кожної дитини. Тому важливо встановити рівень здібностей та їх  різноманітність у наших дітей, але не менш важливо вміти правильно здійснювати їхній розвиток.

         В обдарованих дітей чітко виявляється потреба в дослідницькій і пошуковій активності – це одна з умов, що дозволяє учневі зануритися в творчий процес навчання і виховує в ньому жагу до знань, прагнення до відкриттів, активної розумової праці та самопізнання. У навчальному процесі розвиток обдарованої дитини слід розглядати як розвиток її внутрішнього діяльнісного потенціалу, здатності бути автором, активним творцем свого життя, уміти ставити мету, шукати способи її досягнення, бути здатним

вільно обрати і відповідати за нього, максимально використовувати свої здібності.

         Саме тому методи і форми роботи вчителя повинні сприяти розв’язанню поставлених завдань. Для цієї категорії дітей застосовують такі методи роботи:

-         дослідницький;

-         частково – пошуковий;

-         проблемний;

-         проектний.

Форми роботи:

-         класно – урочна (робота в парах, у малих групах);

-         консультації за проблемою, що виникла;

-         наукові гуртки;

-         дискусії;

-         ігри;

-         предметні олімпіади.

Як і кому навчати обдарованих дітей

     Слід особливо підкреслити, що в процесі навчання обдарованих дітей до педагогів і психологів висуваються особливі вимоги.

Найсприятливіший стиль роботи вчителя з обдарованими дітьми – спільна з учнями творчість. Учитель повинен не тільки передати їм певну сукупність знань, скільки допомогти учням зробити самостійні висновки і відкриття. Створюючи проблемну ситуацію, уміло керуючи нею, учитель своїми питаннями підводить учня до отримання ним нового знання. Учні можуть обговорювати одне з одним різні варіанти відповідей, оцінювати їх.

         Завдання вчителя: навчити дитину творчості, самостійності й виховувати в неї наполегливість, творчу сміливість у постановці нових

проблем і пошуку їх розв’язань. Обдарований учень здатний сам собі допомогти, якщо вчитель підтримує його творчість.

         Не можна забувати слова видатного психолога С,Л.Рубіштейна : «Загальна обдарованість є не тільки передумовою, але і результатом різностороннього розвитку особистості». Завдання педагогів і психологів у роботі  з обдарованими дітьми – не пасивний нагляд за їх зростанням, а створення умов для формування внутрішньої мотивації діяльності та системи цінностей, що створюють основу становлення духовної особистості.

         Підсумовуючи сказане, слід ще раз підкреслити, що турбота про  розвиток обдарованих дітей сьогодні – це турбота про розвиток науки, культури, соціальний розвиток суспільства в майбутньому. Увага  до розвитку обдарованої дитини має широке соціальне значення.

    

Література

1.Жаркова І. Система пізнавальних завдань. – Тернопіль; Підручники і посібники, 2004. – 125 с.

2. Кульчицька О.І. Специфіка дитячої обдарованості // Обдарована дитина. – 2001. - №1.

3. Макаренко А.С. Книга для батьків. – К.: Радянська школа, 1980.

4. Пльбух Ю.З. Розумово обдарована дитина. Психологія, діагностика, педагогіка. – К.: Освіта, 1992. – 176 с.

5. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997.

6. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982.

7. Тунік Є.Є. Діагностика креативності. Методичне керівництво. – М.: Іматон, 1998.

Пам’ятиь у наших серцях

 (Година мужності)

Мета: збагачувати мовлення учнів новими словами; розвивати вміння орієнтуватися в тексті, ставити питання, давати повні відповіді, висловлювати власні думки; знайомити дітей з історією та подвигом людей, що боронили рідну землю у роки Великої Вітчизняної війни; виховувати повагу та шану до захисників своєї Вітчизни, гордість за свій народ.  ( Слайд №1)

Обладнання: ілюстративний матеріал на тему Великої Вітчизняної війни; виставка літератури, портрет В.О.Сухомлинського, збірка В.О.Сухомлинського «Гаряча квітка».

Епіграф
                                                                                    …Нові покоління

Не знатимуть зброї,

Зрівняються вирви в степах,

Лише на стрімких п’єдесталах герої

Триматимуть зброю в руках.

                                                  М. Нагнибіда

Хід заняття

I.                  Організаційна частина.

- Я хочу нашу годину спілкування розпочати словами Миколи Нагнибіди (Слайд №2) . Сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом “мужність”? (відповіді дітей)

У тлумачному словнику записано: “Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка ,відвага, сміливість”.

А ось як написала про це одна відома поетеса у своєму вірші, який так і називається – “Мужність”:

                Ми знаєм, що нині лежить на вагах

І що відбувається нині.

Час мужності пробив на наших часах

І мужність нас не покине.

ІІ. Повідомлення теми

        - Діти, якщо ви правильно розгадаєте ребус , то ви назвите тему нашої години спілкування   (Слайд №3)

      «Мозковий штурм»

         - Розглянемо і проаналізуємо малюнки. Спробуємо замінити кожну групу малюнків одним словом. Що можемо сказати про малюнки першої групи? (Слайд №4,5 ) ( Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки. І сум покинутих руїн). (О.Олесь)

 Що ми можемо сказати про малюнки другої групи? (Слайд №6,7)

( А на цих малюнках зображений мир і спокій, чудова природа ,усміхнені діти)

Мир – це все, але все без миру – ніщо (Віллі Брандт)

          (Слайд №8 )

Вчитель. Про війну та про мужність наших воїнів створено багато кінофільмів, написано багато віршів, оповідань, повістей, романів.

ІІI. Робота з виставкою книг.

«Гвардії Савочка» Ю.Збанацького, «Валя Котик» М.Познанської, «Солдатський обеліск» Г.Бойка, «Пісенька допомогла» М.Ковалевської.

Вчитель. А тепер ми з вами попрацюємо над оповіданнями В.О.Сухомлинського про події Великої Вітчизняної війни із збірки «Гаряча квітка».

ІV. Розповідь про життя В.О.Сухомлинського.

. (Слайд №9,10 )

Вчитель: Перед вами портрет великого сина нашої кіровоградської землі,видатного вченого-педагога, який серце своє віддав дітям, Василя Олександровича Сухомлинського. Народився Василь Олександрович  28 вересня 1918 року в с. Василівці на Кіровоградщині в сім’ї селянина - бідняка. Назвали його Василем. Але згодом односельці так полюбили хлопчика, що всі стали називати його як польову квітку – Васильок. Батько письменника працював столярем, був освіченою і шанованою людиною в селі.

 Василь Олександрович – учасник війни. Після поранення повертається додому. В 1948 році стає директором Павлиської школи. Написав для дітей багато творів. 02 вересня 1970 року Василя Олександровича не стало.

Він був доброю людиною і хотів, щоб його вихованці виросли добрими, чуйними, працьовитими, любили і поважали своїх батьків, свою рідну землю, Батьківщину.

V. Опрацювання оповідання В.О.Сухомлинського «Березовий соловейко».

1. Словникова робота:

ПОЛІССЯ                                ФАШИСТИ

РАДЯНСЬКА АРМІЯ            РАБСТВО

ГІМНАСТЕРКА                     ТАБІР

ГОСПІТАЛЬ                          

2. Первинне читання твору вчителем.

- Намагайтеся запам’ятати своє враження від почутого.

3. Робота над змістом.

- В які часи відбувалися події, описані в оповіданні?

- Де відбувалися події?

- Хто головні герої твору?

- Що сталося з Олесею та її мамою?

- Як довідався про трагедію Олесин тато?

- Кого засуджує автор цим оповіданням?

4. Робота в парах.

- Перечитайте оповідання, порадьтесь, яку з частин оповідання можна вважати найголовнішою.

5. Визначення теми і головної думки твору.

VІ. Обговорення прочитаних творів.

 «Батьків заповіт».

Стислий переказ оповідання учнями.

Вибіркове читання

Підбір найбільш вдалої ілюстрації тексту.

 «Три дубки».

Пояснення заголовка оповідання.

Бесіда за змістом тексту:

- Коли і де відбувалася подія, описана в тексті?

- Назвіть героїв оповідання?

- Що сталося із солдатами ?

Читання частин тексту (лист, в який було загорнуто 3 жолуді).

-       Підтвердження рядками з тексту (як люди шанували пам’ять про загиблих солдатів в роки Великої Вітчизняної війни).

VІІ. Фізкультхвилинка

VІІІ. Розповідь про неспокійні події на Сході

(Слайд №11)

І знову життя поставило перед нами випробування. Події останніх місяців примусили кожного українця відчути свою причетність до своєї країни, а також  зрозуміти, що ми господарі на власній землі.

   Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свою незалежність.    Та не всім це до душі. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність. Російські сепаратисти зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

    Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

    Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе, що настане мир. Про це мріють усі.

   Держава і громадське суспільство роблять зараз усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України.

Ми пишаємося своєю країною, молимося за щасливе майбутнє

     (Слайд №12)
1. О Боже єдиний, здійсни мою мрію,

    Не діли нашу землю на Захід і Схід,

    Бо всі ми єдині, усі ми сім’ я,

    В усіх нас одна Батьківщина, одна.

2. Одна і єдина, як вічна любов,

    За неї ще пращури лили свою кров.

    За волю, за єдність боролись вони,

    Щоб в вольній країні ми з вами росли.

                                             

3. За неї Шевченко ще в Бога благав,

    У віршах своїх він про неї писав,

    Писав і благав у свого народу,

    Щоб він не проспав України свободу

4. Бо звір стоголовий уже не дрімає,

    І пазурі гострі у серце впинає.

    Не дай йому, Боже, не дай розірвати,

    Не дай, щоби брат йшов війною на брата

5. Прожени той туман, що укутав усіх,

    Щоб жити народ наш у спокої міг,

    Щоб Україна завжди була вільна,

    Завжди залишалась одна, неподільна.

6. І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,

    А більше для щастя нічого не треба!

Учитель.

Лиш у єдності, знаємо, треба нам йти,

Щоб нове будувати майбутнє.

Не діліться по вірі і мові, брати!

І тоді буде вдача супутня.            

Ми єдині в думках і ми вільні у них.

Не керуйтесь “совковим диктатом”!

Що збудуємо ми, не збудують вони,

Лиш єдину мету треба мати.

Будьмо мужніми і своїми маленькими вчинками борімося за мир , вільну, сильну нашу прекрасну Україну.

СЛАВА УКРАЇНІ!   СЛАВА НАЦІЇ!